Одного разу вчитель попросив учнів записати на листочку імена всіх людей, яких вони ненавидять. Коли вони зробили це, вчитель сказав їм принести наступного дня до школи торбинку з помідорами за кількістю записаних імен.

Деякі діти принесли пакетик з двома помідорами, у інших було три помідори, п'ять, або навіть десять. Учитель попросив учнів носити з собою ці помідори протягом двох тижнів.

Та вже через декілька днів діти стали скаржитися на поганий запах овочів, що псувалися. Запах був занадто різкий і сильний. До того ж, декому було важко усюди носити з собою десяток помідорів. Тоді  вчитель зібрав клас, ще раз вислухав їхні скарги і сказав:

- Все це дуже схоже на те, що ви носите у своєму серці, коли вам не подобаються деякі люди. Ненависть роз'їдає душу і робить її хворою. Якщо ви не можете переносити запах зіпсованих помідорів через тиждень, уявіть собі «аромат» від гіркоти і злоби, які ви носите в своєму серці щодня! Серце - це гарний сад, який потрібно постійно чистити від бур'янів, тобто позбуватися образ, прощати тих, хто розлютив вас. Це звільняє в ньому місце для дійсно хороших речей.

Не беріть від життя усе, беріть лише краще!